еміненція
ЕМІНЕ́НЦІЯ, ї, ж., рел.
У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів.
– Не маючи, звичайно, при собі грошей, він прохав мене передати вашій еміненції цього персня. Я зняв з пальця персня і подав його йому (Л. Старицька-Черняхівська);
До XVII ст. еміненція була титулом духовних кюрфюрстів і гросмейстера ордену госпітальєрів (з наук. літ.);
Кардинал Каспер люб'язно погодився на інтерв'ю з нашою газетою: – Ваша Еміненціє, яка мета вашого приїзду до України, де католики латинського обряду становлять меншість? (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)