еміненція
ЕМІНЕ́НЦІЯ, ї, ж., рел.
У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів.
– Не маючи, звичайно, при собі грошей, він прохав мене передати вашій еміненції цього персня. Я зняв з пальця персня і подав його йому (Л. Старицька-Черняхівська);
До XVII ст. еміненція була титулом духовних кюрфюрстів і гросмейстера ордену госпітальєрів (з наук. літ.);
Кардинал Каспер люб'язно погодився на інтерв'ю з нашою газетою: – Ваша Еміненціє, яка мета вашого приїзду до України, де католики латинського обряду становлять меншість? (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еміненція — Еміне́нція: — у католицькій церкві титул єпископів і кардиналів [51] Словник з творів Івана Франка
- еміненція — еміне́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- еміненція — -ї, ж. У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еміненція — див. ексцеленція Словник чужослів Павло Штепа
- еміненція — еміне́нція студ. найвища, найкраща оцінка (ст): Левинський, як учень вище згаданої академії [політехніки], був вельми пильний. На першому році здав три партії з математики на т.зв. еміненцію. При четвертій партії сказав йому проф. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- еміненція — еміне́нція (лат. eminentia – перевага, довершеність, досконалість, від emino – підношусь) у католицькій церкві титул єпископів і кардиналів. До 17 ст. титул духовних курфюрстів і гросмейстера ордену госпітальєрів. Словник іншомовних слів Мельничука