еміненція

еміне́нція студ. найвища, найкраща оцінка (ст): Левинський, як учень вище згаданої академії [політехніки], був вельми пильний. На першому році здав три партії з математики на т.зв. еміненцію. При четвертій партії сказав йому проф. Жмурко, що цеї партії не потребує здавати, а дістане першу клясу з цілого предмету. На це відповів Левинський, що хоче здавати й четверту партію, аби мати еміненцію з цілого предмету. Така заява малого Левинського вправила проф. Жмурка в формальну лють. “Даю вам п'ять хвилин часу, щоб ви відкликали те, що сказали”, – гримнув Жмурко. На це відповів Левинський, що він перше подумав, а опісля сказав, тому просить питати без огляду на вислід. Жмурко сей час його питав, і Левинський удержався при еміненції, а Жмуркові лишилася хиба та сатисфакція, що міг сказати Левинському: “Маєте щастя, бо, якби ви були впали при тій партії, я був би вас припечатав на першому році” (Нагірний)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еміненція — Еміне́нція: — у католицькій церкві титул єпископів і кардиналів [51] Словник з творів Івана Франка
  2. еміненція — еміне́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. еміненція — -ї, ж. У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. еміненція — див. ексцеленція Словник чужослів Павло Штепа
  5. еміненція — ЕМІНЕ́НЦІЯ, ї, ж., рел. У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів. – Не маючи, звичайно, при собі грошей, він прохав мене передати вашій еміненції цього персня. Я зняв з пальця персня і подав його йому (Л. Старицька-Черняхівська); До XVII ст. Словник української мови у 20 томах
  6. еміненція — еміне́нція (лат. eminentia – перевага, довершеність, досконалість, від emino – підношусь) у католицькій церкві титул єпископів і кардиналів. До 17 ст. титул духовних курфюрстів і гросмейстера ордену госпітальєрів. Словник іншомовних слів Мельничука