еміненція
еміне́нція
(лат. eminentia – перевага, довершеність, досконалість, від emino – підношусь)
у католицькій церкві титул єпископів і кардиналів. До 17 ст. титул духовних курфюрстів і гросмейстера ордену госпітальєрів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еміненція — Еміне́нція: — у католицькій церкві титул єпископів і кардиналів [51] Словник з творів Івана Франка
- еміненція — еміне́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- еміненція — -ї, ж. У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еміненція — див. ексцеленція Словник чужослів Павло Штепа
- еміненція — ЕМІНЕ́НЦІЯ, ї, ж., рел. У католицькій церкві – титул єпископів і кардиналів. – Не маючи, звичайно, при собі грошей, він прохав мене передати вашій еміненції цього персня. Я зняв з пальця персня і подав його йому (Л. Старицька-Черняхівська); До XVII ст. Словник української мови у 20 томах
- еміненція — еміне́нція студ. найвища, найкраща оцінка (ст): Левинський, як учень вище згаданої академії [політехніки], був вельми пильний. На першому році здав три партії з математики на т.зв. еміненцію. При четвертій партії сказав йому проф. Лексикон львівський: поважно і на жарт