ендемізм

ЕНДЕМІ́ЗМ, у, ч., біол.

Поширення організмів (ендемів) в обмеженому географічному районі.

В одній з найбільших своїх праць “Ендемізм української флори” (1947) М. В. Клоков розглядає не лише систематичний склад ендемічної флори України, а й докладно зупиняється на питанні її філогенії та історії розвитку (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ендемізм — -у, ч. Пристосування окремих видів організмів до географічного району.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ендемізм — ендемі́зм (від грец. ενδημος – місцевий, тубільний) пристосовування окремих видів організмів до певного, порівняно обмеженого, географічного району.  Словник іншомовних слів Мельничука