ендоцитоз
ЕНДОЦИТО́З, у, ч., біол.
Поглинання клітиною речовин із навколишнього середовища; протилежне екзоцитоз.
Залежно від розмірів часточок харчового матеріалу і механізмів поглинання розрізняють три види ендоцитозу: фагоцитоз, піноцитоз та ендоцитоз, що залежить від рецепторів (з наук. літ.);
Загалом ендоцитоз поділяють на адсорбційний (відбувається внаслідок адсорбції речовин на клітинній поверхні) і рідкофазний (пов'язаний з об'ємним потоком розчину, що оточує клітину, в цитоплазму) (з наук. літ.);
Серед механізмів транспорту речовин у клітину ендоцитоз є одним із найважливіших: це процес локальної зміни форми клітинної мембрани (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)