ентимема

ЕНТИМЕ́МА, и, ж., лог.

Скорочений силогізм, у якому один із засновків не висловлюється через його очевидність.

Арістотель вважав ентимему ефективним засобом ораторського мистецтва (з наук. літ.);

Загальновідомі положення немає потреби наводити у промові, адже їх додає сам слухач. Тому оратори застосовують не силогізми, а ентимеми (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ентимема — -и, ж. Неповно (скорочено) наведений аргумент (міркування, умовивід, висновок, доведення і т. ін.), відсутні частини якого розуміються як очевидні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ентимема — ЕНТИМЕМА (від грецьк. ένυνμέομαι — маю на думці) — неповний, скорочений силогізм, в якому один із засновків або висновок в явному вигляді не сформульовані, хоч їх мають на увазі. Напр.  Філософський енциклопедичний словник