ентимема
ЕНТИМЕ́МА, и, ж., лог.
Скорочений силогізм, у якому один із засновків не висловлюється через його очевидність.
Арістотель вважав ентимему ефективним засобом ораторського мистецтва (з наук. літ.);
Загальновідомі положення немає потреби наводити у промові, адже їх додає сам слухач. Тому оратори застосовують не силогізми, а ентимеми (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ентимема — -и, ж. Неповно (скорочено) наведений аргумент (міркування, умовивід, висновок, доведення і т. ін.), відсутні частини якого розуміються як очевидні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ентимема — ЕНТИМЕМА (від грецьк. ένυνμέομαι — маю на думці) — неповний, скорочений силогізм, в якому один із засновків або висновок в явному вигляді не сформульовані, хоч їх мають на увазі. Напр. Філософський енциклопедичний словник