ентимема

ентиме́ма

-и, ж.

Неповно (скорочено) наведений аргумент (міркування, умовивід, висновок, доведення і т. ін.), відсутні частини якого розуміються як очевидні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ентимема — ЕНТИМЕ́МА, и, ж., лог. Скорочений силогізм, у якому один із засновків не висловлюється через його очевидність. Арістотель вважав ентимему ефективним засобом ораторського мистецтва (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. ентимема — ЕНТИМЕМА (від грецьк. ένυνμέομαι — маю на думці) — неповний, скорочений силогізм, в якому один із засновків або висновок в явному вигляді не сформульовані, хоч їх мають на увазі. Напр. Філософський енциклопедичний словник