енці
Е́НЦІ, ів, мн. (одн. е́нець, нця, ч.).
Нечисленна народність, яка становить корінне населення півострова Таймир у Росії; представники цієї народності.
Основні традиційні заняття енців – оленярство і мисливство (з наук.-попул. літ.);
Енці мали розвинутий усний фольклор: казки, перекази, побутові історії та народні оповідання (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)