енці

Е́НЦІ, ів, мн. (одн. е́нець, нця, ч.).

Нечисленна народність, яка становить корінне населення півострова Таймир у Росії; представники цієї народності.

Основні традиційні заняття енців – оленярство і мисливство (з наук.-попул. літ.);

Енці мали розвинутий усний фольклор: казки, перекази, побутові історії та народні оповідання (з навч. літ.).