енігма
ЕНІ́ГМА, и, ж., книжн., рідко.
Загадка, таємниця.
Розгадана Едіпом енігма щодо природного шляху людини (ранок – день – вечір) нібито й зумовлює його мудрість, владу, велич (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me