енці
е́нці
-ів, мн. (одн. енець, -нця, ч.).
Нечисленна народність, яка складає корінне населення півострова Таймир в Росії; представники цієї народності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- енці — Е́НЦІ, ів, мн. (одн. е́нець, нця, ч.). Нечисленна народність, яка становить корінне населення півострова Таймир у Росії; представники цієї народності. Основні традиційні заняття енців – оленярство і мисливство (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах