енці

е́нці

-ів, мн. (одн. енець, -нця, ч.).

Нечисленна народність, яка складає корінне населення півострова Таймир в Росії; представники цієї народності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. енці — Е́НЦІ, ів, мн. (одн. е́нець, нця, ч.). Нечисленна народність, яка становить корінне населення півострова Таймир у Росії; представники цієї народності. Основні традиційні заняття енців – оленярство і мисливство (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах