еонотема
ЕОНОТЕ́МА, и, ж., геол.
Найбільша одиниця загальної (міжнародної) стратиграфічної шкали, яка відповідає тривалому етапові розвитку Землі; відклади, що утворилися протягом еону.
За геохронологічною шкалою відомі дві еонотеми: фанерозойська, яка об'єднує палеозойську, мезозойську та кайнозойську групи, і криптозойська, яка об'єднує протерозойську та архейську групи (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)