епарх

ЕПА́РХ, а, ч., іст.

Градоначальник м. Константинополя – столиці Візантійської імперії, який здійснював судово-поліційні функції, контролював торгово-ремісничі корпорації.

Сумнів зроджує інше: чи ромеї такі вже невільні на своїй землі, аби страхатися обрів і не бути певними, що можуть уберегти від них полонянок. Се ж не хтось там побоюється – сам епарх (Д. Міщенко).