епатаж
ЕПАТА́Ж, у, ч.
Скандальна витівка, поведінка, що навмисне порушує загальноприйняті норми і правила.
Схильність В. Винниченка до епатажу, до “мефістофельської” гри з оточенням та обставинами виявлятиме себе згодом у суто житейських ситуаціях, у літературі теж (з наук. літ.);
Мистецтво соціального епатажу давно відоме (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)