епатаж

ЕПАТА́Ж, у, ч.

Скандальна витівка, поведінка, що навмисне порушує загальноприйняті норми і правила.

Схильність В. Винниченка до епатажу, до “мефістофельської” гри з оточенням та обставинами виявлятиме себе згодом у суто житейських ситуаціях, у літературі теж (з наук. літ.);

Мистецтво соціального епатажу давно відоме (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епатаж — епата́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епатаж — -у, ч. Скандальна витівка; поведінка, що порушує загальноприйняті норми і правила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епатаж — епата́ж (франц. epatage) скандальна витівка. Словник іншомовних слів Мельничука