епатаж
ЕПАТА́Ж, у, ч.
Скандальна витівка, поведінка, що навмисне порушує загальноприйняті норми і правила.
Схильність В. Винниченка до епатажу, до “мефістофельської” гри з оточенням та обставинами виявлятиме себе згодом у суто житейських ситуаціях, у літературі теж (з наук. літ.);
Мистецтво соціального епатажу давно відоме (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епатаж — епата́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- епатаж — -у, ч. Скандальна витівка; поведінка, що порушує загальноприйняті норми і правила. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епатаж — епата́ж (франц. epatage) скандальна витівка. Словник іншомовних слів Мельничука