епатажний

ЕПАТА́ЖНИЙ, а, е.

Прикм. до епата́ж.

Жмурко і Зозуля справді були схожими. Але все-таки епатажний, різкий і самовпевнений Зозуля .. здавався не двійником, а радше блідою копією (В. Хрущак);

М. Семенко знову демонстративно звертається до футуристичної поетики – вірші стають епатажні, нервові, гнівні, подекуди ексцентричні (з наук.-попул. літ.).