епатажний
ЕПАТА́ЖНИЙ, а, е.
Прикм. до епата́ж.
Жмурко і Зозуля справді були схожими. Але все-таки епатажний, різкий і самовпевнений Зозуля .. здавався не двійником, а радше блідою копією (В. Хрущак);
М. Семенко знову демонстративно звертається до футуристичної поетики – вірші стають епатажні, нервові, гнівні, подекуди ексцентричні (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)