епарх

епа́рх

-а, ч., іст.

Градоначальник Константинополя у Візантії. Здійснював судово-поліцейські функції, контролював торгово-ремісничі корпорації.

Значення в інших словниках

1. епарх — ЕПА́РХ, а, ч., іст. Градоначальник м. Константинополя – столиці Візантійської імперії, який здійснював судово-поліційні функції, контролював торгово-ремісничі корпорації.  Словник української мови у 20 томах