епігенетично

ЕПІГЕНЕТИ́ЧНО, біол., геол.

Присл. до епігенети́чний.

Потенційні гени-супресори росту пухлин можуть бути інактивовані не тільки за рахунок мутацій та делецій, але й епігенетично – внаслідок метилування їхніх промоторних ділянок (з наук. літ.);

“План особистості” епігенетично розгортається і генетично успадковується (з наук. літ.);

Силурійські породи Поділля переважно складаються з епігенетично зміненого, тріщинуватого, частково зруйнованого карбонату кальцію (з наук. літ.).