епідот
ЕПІДО́Т, ч.
1. род. у. Мінерал із класу силікатів зеленого та від бурого до чорного кольорів.
Епідот в Україні є у Закарпатті та в межах Українського щита (з наук. літ.).
2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Брошка з темно-зеленим норвезьким епідотом.
Словник української мови (СУМ-20)