епілоговий
ЕПІЛО́ГОВИЙ, а, е.
Стос. до епілогу.
Завершується твір І. Франка “Опозиція” (1891), як прийнято у казках, своєрідним постфактумним, епілоговим висновком (з наук. літ.);
Епілоговий внутрішній монолог.
Словник української мови (СУМ-20)ЕПІЛО́ГОВИЙ, а, е.
Стос. до епілогу.
Завершується твір І. Франка “Опозиція” (1891), як прийнято у казках, своєрідним постфактумним, епілоговим висновком (з наук. літ.);
Епілоговий внутрішній монолог.
Словник української мови (СУМ-20)