Словник української мови у 20 томах

епілоговий

ЕПІЛО́ГОВИЙ, а, е.

Стос. до епілогу.

Завершується твір І. Франка “Опозиція” (1891), як прийнято у казках, своєрідним постфактумним, епілоговим висновком (з наук. літ.);

Епілоговий внутрішній монолог.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. епілоговий — Епіло́жний і епіло́говий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)