епілоговий
ЕПІЛО́ГОВИЙ, а, е.
Стос. до епілогу.
Завершується твір І. Франка “Опозиція” (1891), як прийнято у казках, своєрідним постфактумним, епілоговим висновком (з наук. літ.);
Епілоговий внутрішній монолог.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епілоговий — Епіло́жний і епіло́говий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)