епілятор

ЕПІЛЯ́ТОР, а, ч.

Прилад для епіляції.

Виробники оснащують епілятори пристосуваннями для зниження больових відчуттів (з газ.);

Лазерний епілятор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епілятор — [еип'іл’атор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  2. епілятор — -а, ч. Прилад з механічним або електричним приводом, що служить для видалення волосся з косметичною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови