1. Словник української мови у 20 томах

епікотиль

ЕПІКО́ТИЛЬ, я, ч., бот.

Частина стебла у проростків рослини між сім'ядолями й першими листками.

Епікотиль ще називають надсім'ядольним коліном (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епікотиль — епіко́тиль іменник чоловічого роду частина стебла Орфографічний словник української мови
  2. епікотиль — -я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослин між сім'ядолями й першими листками; надсім'ядольне коліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епікотиль — епіко́тиль (від епі... й грец. κοτύλη – заглиблення) частина стебла у проростків рослин між сім’ядолями й першими листками. Інша назва – надсім’ядольне коліно. Словник іншомовних слів Мельничука