епікотиль
епіко́тиль
(від епі... й грец. κοτύλη – заглиблення)
частина стебла у проростків рослин між сім’ядолями й першими листками. Інша назва – надсім’ядольне коліно.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епікотиль — епіко́тиль іменник чоловічого роду частина стебла Орфографічний словник української мови
- епікотиль — -я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослин між сім'ядолями й першими листками; надсім'ядольне коліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епікотиль — ЕПІКО́ТИЛЬ, я, ч., бот. Частина стебла у проростків рослини між сім'ядолями й першими листками. Епікотиль ще називають надсім'ядольним коліном (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах