епіморфізм
ЕПІМОРФІ́ЗМ, у, ч.
1. мат. Відповідність між двома множинами, в якій із кожним елементом другої множини асоціюється один або більше елементів першої множини; сюр'єктивний гомоморфізм.
Студент повинен оволодіти основними поняттями сучасної теорії категорій, зокрема такими: категорія, добуток категорій, ізоморфізм, універсальний об'єкт, категорія над полем, мономорфізм, епіморфізм, ядро, коядро, ідеал (з навч. літ.).
2. біол. Відображення елементарних властивостей відносно простого живого організму в більш високорозвиненому із поступовим їхнім ускладненням.
Епіморфізм зумовлює виникнення складної системи зв'язків в організмі людини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)