Словник української мови у 20 томах

епіфітотія

ЕПІФІТО́ТІЯ, ї, ж., бот.

Широке розповсюдження інфекційної хвороби рослин, яке охоплює господарство, певний район або країну.

Загроза надзвичайної події – це загроза аварії, катастрофи, поширення епідемії, епіфітотії, великої пожежі тощо, що можуть призвести до загибелі людей або до великих матеріальних втрат (з наук. літ.);

Толерантні генотипи мало уражуються в роки із середнім рівнем епіфітотії (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. епіфітотія — епіфіто́тія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. епіфітотія — -ї, ж. Поширення інфекційної хвороби рослин на значній території.  Великий тлумачний словник сучасної мови