епіхейрема

ЕПІХЕЙРЕ́МА, и, ж., лог.

Складноскорочений силогізм, в якому обидва засновки або один з них є ентимемою.

Епіхейрему використовують у дискусіях, промовах (з навч. літ.);

За допомогою епіхейрем Зенон доводив одиничність буття (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. епіхейрема — епіхейре́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. епіхейрема — -и, ж., філос. Силогізм, засновками якого є ентимеми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. епіхейрема — ЕПІХЕЙРЕМА (від грецьк. επιχείρημα — скорочений умовивід) — силогізм, обидва засновки якого представлені ентимемами. Схема Е.: Правильність Е. перевіряють через відновлення кожної ентимеми — складника Е. в повний силогізм.  Філософський енциклопедичний словник