епіхейрема
ЕПІХЕЙРЕ́МА, и, ж., лог.
Складноскорочений силогізм, в якому обидва засновки або один з них є ентимемою.
Епіхейрему використовують у дискусіях, промовах (з навч. літ.);
За допомогою епіхейрем Зенон доводив одиничність буття (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епіхейрема — епіхейре́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- епіхейрема — -и, ж., філос. Силогізм, засновками якого є ентимеми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епіхейрема — ЕПІХЕЙРЕМА (від грецьк. επιχείρημα — скорочений умовивід) — силогізм, обидва засновки якого представлені ентимемами. Схема Е.: Правильність Е. перевіряють через відновлення кожної ентимеми — складника Е. в повний силогізм. Філософський енциклопедичний словник