епіхейрема

Значення в інших словниках

1. епіхейрема — епіхейре́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. епіхейрема — ЕПІХЕЙРЕ́МА, и, ж., лог. Складноскорочений силогізм, в якому обидва засновки або один з них є ентимемою. Епіхейрему використовують у дискусіях, промовах (з навч. літ.); За допомогою епіхейрем Зенон доводив одиничність буття (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. епіхейрема — ЕПІХЕЙРЕМА (від грецьк. επιχείρημα — скорочений умовивід) — силогізм, обидва засновки якого представлені ентимемами. Схема Е.: Правильність Е. перевіряють через відновлення кожної ентимеми — складника Е. в повний силогізм. Філософський енциклопедичний словник