Словник української мови у 20 томах

ерзя

Е́РЗЯ, і, ж., збірн.

Одна з двох груп мордовського народу; представники цієї групи.

Зображує [історик] цю начебто вже минулу древню історію, коли на безмежних просторах рухаються величезні маси народу .. Та ясно, що не по анонімних і не безлюдних просторах, а по залюднених, які мають споконвіку свої імена – ерзя, комі, чудь, остяки, гиляки, мордва, буряти і т. д. (Є. Гуцало).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ерзя — е́рзя іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності  Орфографічний словник української мови
  2. ерзя — -і, ж. Одна з двох етнічних груп, що на них поділяється мордовський народ.  Великий тлумачний словник сучасної мови