Словник української мови у 20 томах

еритремія

ЕРИТРЕМІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Хронічне захворювання системи кровотворення.

Еритремія характеризується абсолютним збільшенням числа еритроцитів і загального об'єму крові з одночасним розширенням кровоносного русла, збільшенням селезінки і підвищеною активністю кісткового мозку (з наук. літ.);

Для еритремії характерна тотальна гіперплазія кісткового мозку (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. еритремія — еритремі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. еритремія — -ї, ж. Те саме, що поліцитемія. Хронічна еритремія — форма хронічного мієлоїдного лейкозу.  Великий тлумачний словник сучасної мови