Словник української мови у 20 томах

еритрит

ЕРИТРИ́Т, у, ч., хім.

Чотириатомний спирт, безбарвна кристалічна речовина, що застосовується в харчовій промисловості, парфумерії, медицині.

Сорбіт, ксиліт, еритрит належать до поширених цукрових спиртів (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. еритрит — -у, ч. Чотириатомний спирт, безбарвна кристалічна речовина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. еритрит — еритри́т (від грец. έρυθρός – червоний) чотириатомний спирт, безбарвна кристалічна речовина. Застосовують у харчовій промисловості, парфюмерії, медицині тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука