еритроцитарний

ЕРИТРОЦИТА́РНИЙ, а, е, фізл.

Стос. до еритроцитів.

1940 року Карл Ландштейнер і Олександр Вінер відкрили еритроцитарну антигенну систему резус-фактор (з наук. літ.);

Зміна властивостей еритроцитарної поверхні може спричинити різноманітні порушення функції імунної системи (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. еритроцитарний — -а, -е. Прикм. до еритроцит. Еритроцитарна маса — компонент консервованої донорської крові, який складається із еритроцитів, плазми і домішку лейкоцитів та тромбоцитів.  Великий тлумачний словник сучасної мови