ескапада
ЕСКАПА́ДА, и, ж., книжн.
Екстравагантна витівка; ворожий випад.
Листування Марію втомило. Не цього вона чекала і менш за все сподівалася, що все те виллється в такі грайливі ескапади (М. Слабошпицький);
Ось він у черговий раз .. просувається до мікрофона. Ллється чергова філіпіка .. Вчинивши ескападу, він так само впевнено повертається на своє місце (Б. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)