ескапада
ЕСКАПА́ДА, и, ж., книжн.
Екстравагантна витівка; ворожий випад.
Листування Марію втомило. Не цього вона чекала і менш за все сподівалася, що все те виллється в такі грайливі ескапади (М. Слабошпицький);
Ось він у черговий раз .. просувається до мікрофона. Ллється чергова філіпіка .. Вчинивши ескападу, він так само впевнено повертається на своє місце (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ескапада — ескапа́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ескапада — -и, ж. 1》 Екстравагантна витівка. 2》 Образлива витівка; ворожий випад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ескапада — ескапа́да легковажний вчинок; свавілля: Іван Керницький-людина спокійна, заглиблена більше в собі, тихий і сумирний, ще й з уваги на погане здоров'я не надавався на ніякі ескапади, які цікавили молодого студента медицини, що шукав успіхів у літературі (Тарнавський О.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ескапада — ескапа́да (від франц. escapade – витівка, таємна втеча) образлива витівка; ворожий випад. Словник іншомовних слів Мельничука