ескапізм
ЕСКАПІ́ЗМ, у, ч., псих., філос.
Втеча від реальності.
Своєрідний ескапізм постає на різних життєвих рівнях, коли людина відчуває власну беззахисність (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ескапізм — ескапі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ескапізм — (від англ. to escape — бігти, спастися) намагання людини позбавитися впливу навколишнього середовища, загальноприйнятих стандартів і норм, поринути у світ ілюзій, міражів та мрій Словник іншомовних соціокультурних термінів
- ескапізм — -у, ч. Прагнення особистості піти від дійсності у світ ілюзій, фантазій. Великий тлумачний словник сучасної мови