естетотерапія
ЕСТЕТОТЕРАПІ́Я, ї, ж.
1. Розділ медицини, який вивчає вплив естетичних чинників на здоров'я людини.
Об'єктом естетотерапії як науки є особистість, що має проблеми у фізичному, психологічному й соціальному розвитку (з наук. літ.).
2. Сукупність методів лікування, які впливають на емоційно-чуттєвий стан людини; лікування прекрасним (у 5 знач.).
Персонал санаторного закладу приділяє увагу оформленню кабінетів, холів, житлових кімнат як одному з моментів естетотерапії (з наук.-попул. літ.);
Основні форми естетотерапії – світло-, кольоро-, звуко- й ароматерапія (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)