естрадник

ЕСТРА́ДНИК, а, ч.

Артист естради (у 2 знач.).

Вчора стрів на вулиці Москви артиста-естрадника, що вже другий рік читає моє оповідання на “Колючому дроті” (О. Довженко);

Кирило Іванович .. намагається дійти прав естрадника, щоб, кінець кінцем, декламувати на сцені свої твори й отак дійти до мас (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. естрадник — естра́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. естрадник — -а, ч., розм. Артист естради (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови