етилацетат

ЕТИЛАЦЕТА́Т, у, ч., хім.

Органічна сполука, безбарвна летка рідина, що використовується як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки, бездимного пороху і т. ін.

Етилацетат отримують промисловим способом методом перегонки суміші етилового спирту оцтової і сірчаної кислот (з навч. літ.);

Етилацетат використовується у виробництві розчинників для пігментів смол, фарб тощо (з газ.).

Значення в інших словниках

1. етилацетат — етилацета́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. етилацетат — -у, ч., хім. Складний ефір, безбарвна летка рідина. Застосовують як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. етилацетат — етилацета́т (від етил і ацетат) складний ефір, безбарвна летка рідина. Застосовують як розчинник у виробництві лаків, кіноплівки, бездимного пороху тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука