Словник української мови у 20 томах

етнокультура

ЕТНОКУЛЬТУ́РА, и, ж.

Сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених певним етносом упродовж його історії на його власній території засобами етнічного самовираження.

Етнокультура розглядається дослідником як особливий спосіб буття певної спільноти, внутрішньою формою якого є життєвий досвід (з наук. літ.);

У всіх наших етнічних землях християнська віра злилася зі старою етнокультурою, з язичницькими віруваннями, звичаями, обрядами, побутом, мовою, ментальністю українців (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. етнокультура — ЕТНОКУЛЬТУРА — культура, першоджерелом якої є колективна творчість даної спільноти, що включає спосіб життя, світогляд, мову, народне мистецтво. У сучасних суспільствах...  Філософський енциклопедичний словник