етнокультура

ЕТНОКУЛЬТУ́РА, и, ж.

Сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених певним етносом упродовж його історії на його власній території засобами етнічного самовираження.

Етнокультура розглядається дослідником як особливий спосіб буття певної спільноти, внутрішньою формою якого є життєвий досвід (з наук. літ.);

У всіх наших етнічних землях християнська віра злилася зі старою етнокультурою, з язичницькими віруваннями, звичаями, обрядами, побутом, мовою, ментальністю українців (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етнокультура — ЕТНОКУЛЬТУРА — культура, першоджерелом якої є колективна творчість даної спільноти, що включає спосіб життя, світогляд, мову, народне мистецтво. У сучасних суспільствах... Філософський енциклопедичний словник