етнокультура
ЕТНОКУЛЬТУРА — культура, першоджерелом якої є колективна творчість даної спільноти, що включає спосіб життя, світогляд, мову, народне мистецтво. У сучасних суспільствах Е. не існує відокремлено від професійної ("високої") культури і є її складником; цей складник у вигляді "етнічного осердя" значною мірою визначає самобутність національної культури в сучасних державах. У найширшому значенні Е. — це "життєвий світ", який обіймає все, що дана спільнота колективно створює (на додаток до природного оточення): спосіб поведінки, суспільні установи, спосіб виробництва, мову, етносимволіку, міфи, ритуали, художню творчість тощо. Спільнота творить свій "життєвий світ" у нехай обмеженому, та все ж наявному просторі свободи: хоча природне оточення і впливає на характер Е. (бо Е. має бути "вбудована" в природне оточення), але воно суворо не визначає особливостей Е. Це і є найглибшим джерелом унікальності будьякої Е. та причиною відмінностей в Е. тих спільнот, які існують в однакових природних умовах. Навіть на початкових стадіях творення Е. важливу роль відігравало індивідуальне навчання (передача знань та умінь від батька чи матері до дитини). Крім того, такий, безперечно, значущий чинник у творенні Е., як індивідуальний талант також зазнавав впливу спільноти. Значення терміна "Е." залежить, зрештою, від того, в якому значенні застосовується термін "етнос". Етнічні утворення зазнавали та зазнають історичних перетворень, у ході яких успадкування (традиції) модифікуються.
В. Лісовий
Значення в інших словниках
- етнокультура — ЕТНОКУЛЬТУ́РА, и, ж. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених певним етносом упродовж його історії на його власній території засобами етнічного самовираження. Словник української мови у 20 томах