етнонімія

ЕТНОНІ́МІЯ, ї, ж.

Сукупність етнонімів.

Тип етнонімії зі збірною формою множини взагалі характерний для давньоруської та староукраїнської мови, наприклад, “русь” – “русин”, “литва” – “литвин”, “мордва” – “мордвин” (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. етнонімія — етноні́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. етнонімія — див. етноніміка.  Великий тлумачний словник сучасної мови