етіоляція

ЕТІОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., бот.

Сукупність змін, що відбуваються в організмі рослини під впливом відсутності світла.

Етіоляція супроводжується посиленим ростом рослин у довжину, їхнім потоншанням і зміною форм (з наук.-попул. літ.);

Інтенсивний розвиток вегетативних органів бур'янів спричиняє зниження інтенсивності фотосинтезу культурних рослин і ослаблення їх стебел внаслідок етіоляції (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. етіоляція — етіоля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. етіоляція — -ї, ж. Втрата рослинами зеленого забарвлення при зростанні їх у темряві або в умовах недостатнього освітлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. етіоляція — етіоля́ція, етіолюва́ння (від франц. etioler – робити блідим, бліднути) втрата рослинами зеленого забарвлення (хлорофілу) при зростанні їх у темряві або в умовах недостатнього освітлення.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. етіоляція — Зміни в будові рослини, яка росте в темряві (фотоморфінні зміни); виявляється, внаслідок втрати хлорофілу, блідим забарвленням, видовженням стебла, кволістю пагонів і листків.  Універсальний словник-енциклопедія