ефедрин

ЕФЕДРИ́Н, у, ч., хім.

Алкалоїд, що міститься в деяких видах ефедри.

Хлористо-водневу сіль ефедрину застосовують у медичній практиці як засіб, що звужує судини, підвищує кров'яний тиск, розслабляє гладенькі м'язи (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ефедрин — ефедри́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ефедрин — -у, ч. Алкалоїд ефедри та деяких інших рослин (застосовується у медицині).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ефедрин — ефедри́н алкалоїд, що міститься в деяких видах рослин роду ефедра. Хлористо-водневу сіль Е. застосовують у медичній практиці як засіб, що звужує судини, підвищує кров’яний тиск, розслабляє гладенькі м’язи тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука