ефорат
ЕФОРА́Т, у, ч., іст.
Колегія з 5 вищих посадових осіб (ефорів) у Давній Спарті.
У Спарті було розширено права ради старійшин і створено новий орган державної влади – ефорат (з навч. літ.);
Дослідники вважають, що ефорат виник у 755–754 pp. до н. е., бо саме з цього часу збереглися листи й рішення ефорів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)