Словник української мови у 20 томах

ефорат

ЕФОРА́Т, у, ч., іст.

Колегія з 5 вищих посадових осіб (ефорів) у Давній Спарті.

У Спарті було розширено права ради старійшин і створено новий орган державної влади – ефорат (з навч. літ.);

Дослідники вважають, що ефорат виник у 755–754 pp. до н. е., бо саме з цього часу збереглися листи й рішення ефорів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)