жалісливість

ЖА́ЛІСЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. жа́лісливий.

Ганнуся відхилила голову й завела, розтягуючи слова, щоб надати їм більше жалісливості: Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину... (В. Підмогильний);

Він зрозумів, що з'єднує його з Іссою не просто жалісливість, не звичайне людське співчуття, а, мабуть, найперше – ніжність (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. жалісливість — жа́лісливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жалісливість — -вості, ж. Абстр. ім. до жалісливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови